понеділок, 26 квітня 2021 р.
середа, 21 квітня 2021 р.
вівторок, 13 квітня 2021 р.
13 квітня 2021 року виповнюється 115 років від дня народження
української письменниці, прозаїка
Оксани Дмитрівни Іваненко
Народилася
майбутня письменниця 13 квітня 1906 року в Полтаві. Її мати працювала
вчителькою в дитячому притулку. батько був редактором газети. Важливою частиною
життя сім’ї були книги, тож не дивно, що Оксана навчилася читати і писати у
чотири роки. У шість років вона написала першу казку яку розмістили в
домашньому рукописному журналі «Гриб». З дитинства дівчинка захоплювалась
літературою: «У нас була велика бібліотека. Бібліотека містилася в маленькій
літній кімнаті, і щоліта ми з братом починали її впорядковувати, але поринали в
читання…, і тому так нам і не вдалося її упорядкувати. Бібліотека – це було
наше володіння».
Оксана
мріяла стати вчителькою. У 16 років Оксана почала працювати вихователькою в
дошкільному дитбудинку. Тут вона створювала інсценівки і казки спеціально для
дітей.
У
серці Оксани змагалися педагогіка і художня література. Вона довго не могла
віддати перевагу жодному із захоплень. Любов до дітей спонукала молоду
вчительку вступити до аспірантури Українського науково-дослідницького інституту
педагогіки і написати дисертацію «Дитяча літературна творчість». В 1930 році
виходить перша книжка для дітей Оксани Іваненко «Майка та жабка».
У
1933 році Оксана Іваненко друкує першу казку «Сандалики, повна скорість!». За
успіхи в розвитку дитячої літератури у 1939 р. письменницю було нагороджено
орденом «Знак пошани».
Друга
Світова війна не обминула сім’ю Оксани Іваненко: не повернувся з фронту чоловік
(він загинув під Києвом у сорок першому). Евакуювавшись з малими дітьми і
хворим батьком до Свердловська продовжувала писати, виступала по радіо. Восени
сорок третього року Оксана Дмитрівна з дітьми, вже без батька, переїздить у
Москву, а навесні сорок четвертого повертається у рідний Київ.
З
1947 по 1951 роки Оксана Дмитрівна була головним редактором журналу «Барвінок».
1974 року за здобутки в галузі дитячої літератури Оксана Іваненко стала
лауреатом літературної премії імені Лесі Українки за повість «Рідні діти»,
роман «Тарасові шляхи»,та «Лісові казки».
У
1985 році Оксана Іваненко видала книгу спогадів «Завжди в житті», за яку
удостоєна Шевченківської премії( 1986).
За
життя письменниці вийшло в світ близько 50 книжок для юних читачів. Серед них
романи: «Марія», «Тарасові шляхи», повісті: «Друкар книжок небачених», «Рідні
діти», «Богдан Хмельницький», казки: «Великі очі», «Лісові казки», «Куди літав
журавлик», «Чудесна квітка», «Три бажання», оповідання: «Пошта прийшла»,
«Школа», «Життя коло смерті», «Чорний шлях», «Води з кринички» та інші.
17
грудні 1997 року на 92 році життя полинула у вічність душа майстрині художнього
слова – Оксани Дмитрівни Іваненко. Похована на Байковому кладовищі.
вівторок, 6 квітня 2021 р.
Міжнародний день дитячої книги